надягати

надягати
1) = надягнути, надягти (що — про одяг), одягати, одягнути, одягти, у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, надівати, надіти, у[в]бирати, у[в]брати; натягати, натягувати, натягнути, натягти, натаскувати, натаскати, нацуплювати, нацупити (зазв. з деяким зусиллям); у[в]лазити, у[в]лізати, у[в]лізти (у що — із зусиллям протискуючись); накидати, накинути, напинати, напнути, нап'ясти, начіплювати, начепити (поспіхом, недбало надягати на верхню частину тіла)
Пор. носити 2), одягати I, 1)
2) див. надівати I, 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "надягати" в других словарях:

  • надягати — а/ю, а/єш, недок., надягну/ти і надягти/, дягну/, дя/гнеш, док., перех. 1) Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого , що небудь. || Використовувати, носити який небудь одяг. 2) Приладновувати, прикріплювати на чому небудь …   Український тлумачний словник

  • надягати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • оболокати — надягати, убирати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… …   Словник синонімів української мови

  • одягати — I = одягти, одягнути 1) (кого у що покривати одягом кого н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати; наряджати, нарядити (одягати кого н. у гарне, святкове вбрання); виряджати, вирядити, розряджати, розрядити, вичепурювати,… …   Словник синонімів української мови

  • взувати — (узува/ти), а/ю, а/єш, недок., взу/ти (узу/ти), взу/ю, взу/єш, док., перех. 1) Надягати на ноги взуття. 2) Забезпечувати взуттям …   Український тлумачний словник

  • взуватися — (узува/тися), а/юся, а/єшся, недок., взу/тися (узу/тися), взу/юся, взу/єшся, док. 1) Надягати собі на ноги взуття. 2) Забезпечувати себе взуттям …   Український тлумачний словник

  • запрягатися — а/юся, а/єшся, недок., запрягти/ся, яжу/ся, яже/шся; мин. ч. запрі/гся, запрягла/ся, запрягло/ся; док. 1) Надягати на себе упряж або щось подібне, щоб тягнути який небудь вантаж. 2) перен., розм. Братися виконувати важку або тривалу роботу. 3)… …   Український тлумачний словник

  • надягання — я, с. Дія за знач. надягати і надягатися …   Український тлумачний словник

  • надягнути — див. надягати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»